державна система урядового зв’язку - система спецiального зв’язку, яка забезпечує передачу iнформацiї, що мiстить державну таємницю, i функцiонує в iнтересах управлiння державою в мирний та воєнний час;
пiдприємство (оператор) зв’язку - пiдприємство, що здiйснює свою господарську дiяльнiсть для забезпечення функцiонування засобiв, споруд та мереж зв’язку з метою надання послуг зв’язку;
абзац дев’ятнадцятий статтi 1 виключено (згiдно iз Законом України вiд 13.07.2000 р. N 1869-III)
власник засобiв, споруд або мереж зв’язку - юридична або фiзична особа, яка є суб’єктом права власностi вiдповiдно на засоби, споруди або мережi зв’язку;
поштова марка - державний знак, який є засобом оплати послуг поштового зв’язку, виготовлений друкарським способом, з художнiм зображенням та зазначенням його номiнальної вартостi;
послуга зв’язку - продукт (результат) дiяльностi оператора зв’язку, спрямований на задоволення потреб споживачiв.
Стаття 2.
Зв’язок в Українi
Зв’язок є однiєю з прiоритетних i найважливiших галузей в Українi i покликаний задовольняти потреби споживачiв, органiв державної влади, мiсцевого самоврядування, оборони та безпеки держави у засобах i послугах поштового та електричного зв’язку.
Розвиток i вдосконалення зв’язку здiйснюється вiдповiдно до Комплексної програми створення єдиної нацiональної системи зв’язку з урахуванням його прiоритету та на основi сучасних досягнень науково-технiчного прогресу.
Стаття 3.
Законодавство про зв’язок
Вiдносини у галузi зв’язку регулюються Конституцiєю України, цим Законом, iншими актами законодавства України та нормативними актами мiнiстерств i вiдомств України.
Правовий статус, повноваження i обов’язки операторiв зв’язку, а також використання радiочастотного ресурсу визначаються окремими законодавчими актами України.
Стаття 4.
Сфера дiї Закону
Дiя цього Закону поширюється на вiдносини в галузi зв’язку, в яких беруть участь органи державної влади, мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи i органiзацiї зв’язку та споживачi послуг зв’язку i радiочастот.
Дiя цього Закону не поширюється (крiм питань використання радiочастотного ресурсу) на державну систему урядового зв’язку, а також на мережi технологiчного зв’язку i вiдомчi мережi зв’язку та вiдносини, що забезпечують їх функцiонування, за винятком питань їх взаємодiї з мережами зв’язку загального користування.
Стаття 5.
Управлiння зв’язком
Верховна Рада України визначає державну полiтику в галузi зв’язку та законодавчi основи її реалiзацiї.
Управлiння єдиною нацiональною системою зв’язку здiйснює Кабiнет Мiнiстрiв України.
Центральним органом державної виконавчої влади в галузi зв’язку, пiдпорядкованим Кабiнету Мiнiстрiв України, є Адмiнiстрацiя зв’язку України, яка регулює вiдносини в галузi шляхом:
видачi лiцензiй на окремi види дiяльностi у галузi зв’язку i контролю за дотриманням лiцензiатом їх умов;
нагляду за функцiонуванням засобiв зв’язку всiх форм власностi у мережах зв’язку загального користування та взаємодiючими з ними засобами зв’язку вiдомчих мереж зв’язку та мереж подвiйного призначення;
контролю за якiстю надання послуг зв’язку операторами в мережах зв’язку загального користування i подвiйного призначення всiх форм власностi;
контролю за дотриманням граничних тарифiв на послуги зв’язку;
органiзацiї наукових розробок та розробок стандартiв для галузi;
органiзацiї пiдготовки кадрiв для галузi.